Вітаю! Доволі часто виникає питання, щодо магнітних властивостей обігових, обігових пам'ятних та пам'ятних монет номіналом 10 грн. серіїї "ЗСУ" зразка 2018 року. Багато хто вважає, що номінали 5 та 10 грн. (В т.ч. й ОПМ та ПМ серії "ЗСУ") не є магнітними, хоча до маленького неодімового магніту вони прилипають. Так, ці магнітні властивості виникають із за тонкого шару нікелю, яким вкриті заготівлі (і від товщини шару покриття теж буде залежати, чи більше, чи менше монета буде прилипати до магніту). Так от постає питання, чи логічно вказувати, що монети немагнітні властивості мають чи все ж вони слабомагнітні? Тут ситуація в тому, що ми говоримо про магнітні властивості вже "готового виробу", тобто монети, яку пустили в обіг, чи про матеріал, з якого карбували монети? Звісно ж, логічно вказувати магнітні властивості вже "готового виробу". Просто треба дійти спільного висновку, що б в подальшому не було плутанини та непорозумінь. Вислухаю Ваші пропозиції по цьому питанню.
Доброго!
Особисто моя думка:
Якщо Монета покрита то потрібно вказувати метал- сплав як (основу) та саме покриття.
Наприклад як у Пробних 15 Копійок періоду Луганськ Магнітна сталь покрита латунню.
На наступний тиждень зроблю спектральний аналіз самого покриття та основи монети.
Добавлю результати спектрального аналізу сюди.
З повагою!
(30-05-2024, 19:30)numis-admin Написав(ла): Доброго!
Особисто моя думка:
Якщо Монета покрита то потрібно вказувати метал- сплав як (основу) та саме покриття.
Наприклад як у Пробних 15 Копійок періоду Луганськ Магнітна сталь покрита латунню.
На наступний тиждень зроблю спектральний аналіз самого покриття та основи монети.
Добавлю результати спектрального аналізу сюди.
З повагою!
Вітаю!
Погоджуюсь що потрібно вказувати основу і покриття. Та думаю тут все просте, насправді продумане наперед. Вказують нікелеве покриття і все. Тобто загальну назву, а не детально, на той випадок якщо наприклад наступні докарбавоні монети будуть відрізнятись трішки складом нікелевого покриття. Про жодну монету НБУ не вказує який саме сплав нікелевого покриття, а загальну назву, тобто нікелеве покриття. Усюди в світі використовують наскільки мені відомо, саме нікелеві сплави як покриття, а не сам нікель, поскільки він буде жовтизною віддавати, а сплави з нікелю ні. Сплави мають різні відтінки, від хромового до відтінку срібла, тобто більш світлого відтінку щоб відбивалась від поверхні максимальна світловіддача. Сам нікель немає такої світловіддачі, адже буде жотуватий трішки. Тому виникає логічне питання, чи покриття нікелем, чи нікелевим сплавом, і саме тому трапляються монети з нікелевим покриттям які майже немагнітні навіть ніодимом. В залежності від нікелевого сплаву, буде змінюватись магнітні властивості самого покриття, але його в опис про монету, завжди пишуть узагальненою назвою - нікелеве покриття, а не детальним пропорціями які були використані для нікелевого покриття. Так само і пишуть наприклад магнітна сталь, але не пишуть яка саме марка сталі, і який склад має саме покриття, а лише узагальнено - латунне покриття.
Тому все правильно пишуть, монета не магнітна, поскільки поділяють на магнітні і не магнітні, а не що можливо трішки магнітна якщо ніодимом по канті... Це вже був би абсурт, адже нікелеві покриття різні використовуються, і якщо написати що трішки магнітний готовий виріб, то вийде помилка, адже може виявитись не магнітна зовсім.
Хто хоче – шукає можливості, хто не хоче – шукає причини (Сократ)
Роби сьогодні те, що інші не хочуть. Завтра будеш жити так, як інші не можуть (Джаред Лето)
(30-05-2024, 19:30)numis-admin Написав(ла): Доброго!
Особисто моя думка:
Якщо Монета покрита то потрібно вказувати метал- сплав як (основу) та саме покриття.
Наприклад як у Пробних 15 Копійок періоду Луганськ Магнітна сталь покрита латунню.
На наступний тиждень зроблю спектральний аналіз самого покриття та основи монети.
Добавлю результати спектрального аналізу сюди.
З повагою!
Вітаю!
Погоджуюсь що потрібно вказувати основу і покриття. Та думаю тут все просте, насправді продумане наперед. Вказують нікелеве покриття і все. Тобто загальну назву, а не детально, на той випадок якщо наприклад наступні докарбавоні монети будуть відрізнятись трішки складом нікелевого покриття. Про жодну монету НБУ не вказує який саме сплав нікелевого покриття, а загальну назву, тобто нікелеве покриття. Усюди в світі використовують наскільки мені відомо, саме нікелеві сплави як покриття, а не сам нікель, поскільки він буде жовтизною віддавати, а сплави з нікелю ні. Сплави мають різні відтінки, від хромового до відтінку срібла, тобто більш світлого відтінку щоб відбивалась від поверхні максимальна світловіддача. Сам нікель немає такої світловіддачі, адже буде жотуватий трішки. Тому виникає логічне питання, чи покриття нікелем, чи нікелевим сплавом, і саме тому трапляються монети з нікелевим покриттям які майже немагнітні навіть ніодимом. В залежності від нікелевого сплаву, буде змінюватись магнітні властивості самого покриття, але його в опис про монету, завжди пишуть узагальненою назвою - нікелеве покриття, а не детальним пропорціями які були використані для нікелевого покриття. Так само і пишуть наприклад магнітна сталь, але не пишуть яка саме марка сталі, і який склад має саме покриття, а лише узагальнено - латунне покриття.
Тому все правильно пишуть, монета не магнітна, поскільки поділяють на магнітні і не магнітні, а не що можливо трішки магнітна якщо ніодимом по канті... Це вже був би абсурт, адже нікелеві покриття різні використовуються, і якщо написати що трішки магнітний готовий виріб, то вийде помилка, адже може виявитись не магнітна зовсім.
По факту, так, вони слабо, але притягаються до звичайного магніту. Приводив приклад в соціальній мережі 10 грн., одна слабомагнітна інша - зовсім до магніту не липнула. Зате маленьким неодімовим магнітом притягнуло обидві монети. Тоді інший нюанс: заявляють, що матеріал, з якого виготовлені монети - сплав на основі цинку. Де є гарантії, що до цього складу не ввійшли магнітні компоненти? Чи варто магнітні властивості визначати лише за рахунок товщини покриття монети? Таке явище нерідко трапляється на латуних монетах 90-х років. Латунь - немагнітний сплав, але є далеко непоодинокі випадки, коли монета, відкарбована з латуні липне (хоч і слабо) до звичайного магніту. Ці монети без покриття, але ж...
25-06-2024, 11:40 (Цей пост був останній раз змінений: 25-06-2024, 11:54 користувачем(ем) numis-admin.)
Доброго! Зробив спектральний аналіз. Наскільки я розумію на початковому етапі заготовка із цинку. Етап два заготовку покривають мідю. Етап три заготовку покривають нікелем. Зверніть увагу на зачищені сторонні монети проглядається залишок покриття із міді.
Вітаю! Так який висновок будемо робити по магнітним властивостям? Немагнітні чи слабомагнітні? Хоч дуже мала, але присутня частка заліза + покрив монети має магнітні властивості? Та чи варто робити висновки по спектральному аналізу лише однієї монети?
27-07-2024, 21:52 (Цей пост був останній раз змінений: 27-07-2024, 22:51 користувачем(ем) fox.)
(30-05-2024, 21:06)Celekcione Написав(ла):
(30-05-2024, 19:30)numis-admin Написав(ла): Доброго!
Особисто моя думка:
Якщо Монета покрита то потрібно вказувати метал- сплав як (основу) та саме покриття.
Наприклад як у Пробних 15 Копійок періоду Луганськ Магнітна сталь покрита латунню.
На наступний тиждень зроблю спектральний аналіз самого покриття та основи монети.
Добавлю результати спектрального аналізу сюди.
З повагою!
Вітаю!
Погоджуюсь що потрібно вказувати основу і покриття. Та думаю тут все просте, насправді продумане наперед. Вказують нікелеве покриття і все. Тобто загальну назву, а не детально, на той випадок якщо наприклад наступні докарбавоні монети будуть відрізнятись трішки складом нікелевого покриття. Про жодну монету НБУ не вказує який саме сплав нікелевого покриття, а загальну назву, тобто нікелеве покриття. Усюди в світі використовують наскільки мені відомо, саме нікелеві сплави як покриття, а не сам нікель, поскільки він буде жовтизною віддавати, а сплави з нікелю ні. Сплави мають різні відтінки, від хромового до відтінку срібла, тобто більш світлого відтінку щоб відбивалась від поверхні максимальна світловіддача. Сам нікель немає такої світловіддачі, адже буде жотуватий трішки. Тому виникає логічне питання, чи покриття нікелем, чи нікелевим сплавом, і саме тому трапляються монети з нікелевим покриттям які майже немагнітні навіть ніодимом. В залежності від нікелевого сплаву, буде змінюватись магнітні властивості самого покриття, але його в опис про монету, завжди пишуть узагальненою назвою - нікелеве покриття, а не детальним пропорціями які були використані для нікелевого покриття. Так само і пишуть наприклад магнітна сталь, але не пишуть яка саме марка сталі, і який склад має саме покриття, а лише узагальнено - латунне покриття.
Тому все правильно пишуть, монета не магнітна, поскільки поділяють на магнітні і не магнітні, а не що можливо трішки магнітна якщо ніодимом по канті... Це вже був би абсурт, адже нікелеві покриття різні використовуються, і якщо написати що трішки магнітний готовий виріб, то вийде помилка, адже може виявитись не магнітна зовсім.
Вітаю !
Як правило для захисту використовують покриття чистим нікелем . Гальванічні нікелеві сплави (наприклад нікель - кобальт , ніінель - олово ) використовують для спеціальних цілей і вони коштують в рази дорожче . Нікелеві покриття з жовтуватим відливом дають найпростіші електроліти матового нікелювання . Електроліти з блискоутворюючими і вирівнюючими добавками дають сріблясті покриття з блиском . З таким покриттям ми і маємо справу .
(31-05-2024, 20:13)goodzon_33 Написав(ла):
(30-05-2024, 21:06)Celekcione Написав(ла):
(30-05-2024, 19:30)numis-admin Написав(ла): Доброго!
Особисто моя думка:
Якщо Монета покрита то потрібно вказувати метал- сплав як (основу) та саме покриття.
Наприклад як у Пробних 15 Копійок періоду Луганськ Магнітна сталь покрита латунню.
На наступний тиждень зроблю спектральний аналіз самого покриття та основи монети.
Добавлю результати спектрального аналізу сюди.
З повагою!
Вітаю!
Погоджуюсь що потрібно вказувати основу і покриття. Та думаю тут все просте, насправді продумане наперед. Вказують нікелеве покриття і все. Тобто загальну назву, а не детально, на той випадок якщо наприклад наступні докарбавоні монети будуть відрізнятись трішки складом нікелевого покриття. Про жодну монету НБУ не вказує який саме сплав нікелевого покриття, а загальну назву, тобто нікелеве покриття. Усюди в світі використовують наскільки мені відомо, саме нікелеві сплави як покриття, а не сам нікель, поскільки він буде жовтизною віддавати, а сплави з нікелю ні. Сплави мають різні відтінки, від хромового до відтінку срібла, тобто більш світлого відтінку щоб відбивалась від поверхні максимальна світловіддача. Сам нікель немає такої світловіддачі, адже буде жотуватий трішки. Тому виникає логічне питання, чи покриття нікелем, чи нікелевим сплавом, і саме тому трапляються монети з нікелевим покриттям які майже немагнітні навіть ніодимом. В залежності від нікелевого сплаву, буде змінюватись магнітні властивості самого покриття, але його в опис про монету, завжди пишуть узагальненою назвою - нікелеве покриття, а не детальним пропорціями які були використані для нікелевого покриття. Так само і пишуть наприклад магнітна сталь, але не пишуть яка саме марка сталі, і який склад має саме покриття, а лише узагальнено - латунне покриття.
Тому все правильно пишуть, монета не магнітна, поскільки поділяють на магнітні і не магнітні, а не що можливо трішки магнітна якщо ніодимом по канті... Це вже був би абсурт, адже нікелеві покриття різні використовуються, і якщо написати що трішки магнітний готовий виріб, то вийде помилка, адже може виявитись не магнітна зовсім.
По факту, так, вони слабо, але притягаються до звичайного магніту. Приводив приклад в соціальній мережі 10 грн., одна слабомагнітна інша - зовсім до магніту не липнула. Зате маленьким неодімовим магнітом притягнуло обидві монети. Тоді інший нюанс: заявляють, що матеріал, з якого виготовлені монети - сплав на основі цинку. Де є гарантії, що до цього складу не ввійшли магнітні компоненти? Чи варто магнітні властивості визначати лише за рахунок товщини покриття монети? Таке явище нерідко трапляється на латуних монетах 90-х років. Латунь - немагнітний сплав, але є далеко непоодинокі випадки, коли монета, відкарбована з латуні липне (хоч і слабо) до звичайного магніту. Ці монети без покриття, але ж...
З магнітних металів до складу сплаву може потрапити залізо , але воно являється шкідливою домішкою і жорстко нормується і на магнітні властивості сплаву вплинути не може .
(25-06-2024, 11:40)numis-admin Написав(ла): Доброго! Зробив спектральний аналіз. Наскільки я розумію на початковому етапі заготовка із цинку. Етап два заготовку покривають мідю. Етап три заготовку покривають нікелем. Зверніть увагу на зачищені сторонні монети проглядається залишок покриття із міді.
Вітаю !
Покриття дійсно двошарове . Прошарок міді потрібен з двох причин . По перше , покрити цинковий сплав відразу нікелем дуже складно і мідь потрібна як технологічне проміжне покриття . По друге , в захисті монети вона вона грає більшу роль , ніж нікель .
Вітаю !
В описі від НБУ матеріал монет визначений як цинковий сплав з гальванічним покриттям нікелем і нічего немає про марку сплаву , магнітні властивості чи технологічний прошарок міді . На мій погляд це правильно , бо такі дані будуть цікавити тільки нумізматів та ще копачів , у яких знайдена на пляжі монета буде дзвеніти ніби мідна . Насправді монети можуть зовсім не реагувати на слабкий магніт наліпки і з холодильника , в більшій чи меньшій мірі притягуватись до магнітів середньої потужності і самі стрибати до потужніх ніодимових магнітів . Тому , на мій погляд , їх треба вважати слабо магнітними , бо в порівнянні з сталевими 1 і 2 гривнями їх магнітні властивості набагато слабші .
18-08-2024, 23:54 (Цей пост був останній раз змінений: 18-08-2024, 23:56 користувачем(ем) goodzon_33.)
(30-07-2024, 20:39)Gorrr Написав(ла): У Коломийця 5коп. 1996року в каталозі немагнітна.
Але притягується на будь який магніт.
Вітаю! Гарний приклад. Так, дійсно, заявлена немагнітна сталь, але всеодно монети слабо та й пристають до магніту.
(29-07-2024, 21:30)fox Написав(ла): Вітаю !
В описі від НБУ матеріал монет визначений як цинковий сплав з гальванічним покриттям нікелем і нічего немає про марку сплаву , магнітні властивості чи технологічний прошарок міді . На мій погляд це правильно , бо такі дані будуть цікавити тільки нумізматів та ще копачів , у яких знайдена на пляжі монета буде дзвеніти ніби мідна . Насправді монети можуть зовсім не реагувати на слабкий магніт наліпки і з холодильника , в більшій чи меньшій мірі притягуватись до магнітів середньої потужності і самі стрибати до потужніх ніодимових магнітів . Тому , на мій погляд , їх треба вважати слабо магнітними , бо в порівнянні з сталевими 1 і 2 гривнями їх магнітні властивості набагато слабші .
Підтримую, що треба вказувати все ж таки, що монети слабомагнітні.