(30-05-2024, 21:06)Celekcione Написав(ла):Вітаю !(30-05-2024, 19:30)numis-admin Написав(ла): Доброго!
Особисто моя думка:
Якщо Монета покрита то потрібно вказувати метал- сплав як (основу) та саме покриття.
Наприклад як у Пробних 15 Копійок періоду Луганськ Магнітна сталь покрита латунню.
На наступний тиждень зроблю спектральний аналіз самого покриття та основи монети.
Добавлю результати спектрального аналізу сюди.
З повагою!
Вітаю!
Погоджуюсь що потрібно вказувати основу і покриття. Та думаю тут все просте, насправді продумане наперед. Вказують нікелеве покриття і все. Тобто загальну назву, а не детально, на той випадок якщо наприклад наступні докарбавоні монети будуть відрізнятись трішки складом нікелевого покриття. Про жодну монету НБУ не вказує який саме сплав нікелевого покриття, а загальну назву, тобто нікелеве покриття. Усюди в світі використовують наскільки мені відомо, саме нікелеві сплави як покриття, а не сам нікель, поскільки він буде жовтизною віддавати, а сплави з нікелю ні. Сплави мають різні відтінки, від хромового до відтінку срібла, тобто більш світлого відтінку щоб відбивалась від поверхні максимальна світловіддача. Сам нікель немає такої світловіддачі, адже буде жотуватий трішки. Тому виникає логічне питання, чи покриття нікелем, чи нікелевим сплавом, і саме тому трапляються монети з нікелевим покриттям які майже немагнітні навіть ніодимом. В залежності від нікелевого сплаву, буде змінюватись магнітні властивості самого покриття, але його в опис про монету, завжди пишуть узагальненою назвою - нікелеве покриття, а не детальним пропорціями які були використані для нікелевого покриття. Так само і пишуть наприклад магнітна сталь, але не пишуть яка саме марка сталі, і який склад має саме покриття, а лише узагальнено - латунне покриття.
Тому все правильно пишуть, монета не магнітна, поскільки поділяють на магнітні і не магнітні, а не що можливо трішки магнітна якщо ніодимом по канті... Це вже був би абсурт, адже нікелеві покриття різні використовуються, і якщо написати що трішки магнітний готовий виріб, то вийде помилка, адже може виявитись не магнітна зовсім.
Як правило для захисту використовують покриття чистим нікелем . Гальванічні нікелеві сплави (наприклад нікель - кобальт , ніінель - олово ) використовують для спеціальних цілей і вони коштують в рази дорожче . Нікелеві покриття з жовтуватим відливом дають найпростіші електроліти матового нікелювання . Електроліти з блискоутворюючими і вирівнюючими добавками дають сріблясті покриття з блиском . З таким покриттям ми і маємо справу .
(31-05-2024, 20:13)goodzon_33 Написав(ла):З магнітних металів до складу сплаву може потрапити залізо , але воно являється шкідливою домішкою і жорстко нормується і на магнітні властивості сплаву вплинути не може .(30-05-2024, 21:06)Celekcione Написав(ла):По факту, так, вони слабо, але притягаються до звичайного магніту. Приводив приклад в соціальній мережі 10 грн., одна слабомагнітна інша - зовсім до магніту не липнула. Зате маленьким неодімовим магнітом притягнуло обидві монети. Тоді інший нюанс: заявляють, що матеріал, з якого виготовлені монети - сплав на основі цинку. Де є гарантії, що до цього складу не ввійшли магнітні компоненти? Чи варто магнітні властивості визначати лише за рахунок товщини покриття монети? Таке явище нерідко трапляється на латуних монетах 90-х років. Латунь - немагнітний сплав, але є далеко непоодинокі випадки, коли монета, відкарбована з латуні липне (хоч і слабо) до звичайного магніту. Ці монети без покриття, але ж...(30-05-2024, 19:30)numis-admin Написав(ла): Доброго!
Особисто моя думка:
Якщо Монета покрита то потрібно вказувати метал- сплав як (основу) та саме покриття.
Наприклад як у Пробних 15 Копійок періоду Луганськ Магнітна сталь покрита латунню.
На наступний тиждень зроблю спектральний аналіз самого покриття та основи монети.
Добавлю результати спектрального аналізу сюди.
З повагою!
Вітаю!
Погоджуюсь що потрібно вказувати основу і покриття. Та думаю тут все просте, насправді продумане наперед. Вказують нікелеве покриття і все. Тобто загальну назву, а не детально, на той випадок якщо наприклад наступні докарбавоні монети будуть відрізнятись трішки складом нікелевого покриття. Про жодну монету НБУ не вказує який саме сплав нікелевого покриття, а загальну назву, тобто нікелеве покриття. Усюди в світі використовують наскільки мені відомо, саме нікелеві сплави як покриття, а не сам нікель, поскільки він буде жовтизною віддавати, а сплави з нікелю ні. Сплави мають різні відтінки, від хромового до відтінку срібла, тобто більш світлого відтінку щоб відбивалась від поверхні максимальна світловіддача. Сам нікель немає такої світловіддачі, адже буде жотуватий трішки. Тому виникає логічне питання, чи покриття нікелем, чи нікелевим сплавом, і саме тому трапляються монети з нікелевим покриттям які майже немагнітні навіть ніодимом. В залежності від нікелевого сплаву, буде змінюватись магнітні властивості самого покриття, але його в опис про монету, завжди пишуть узагальненою назвою - нікелеве покриття, а не детальним пропорціями які були використані для нікелевого покриття. Так само і пишуть наприклад магнітна сталь, але не пишуть яка саме марка сталі, і який склад має саме покриття, а лише узагальнено - латунне покриття.
Тому все правильно пишуть, монета не магнітна, поскільки поділяють на магнітні і не магнітні, а не що можливо трішки магнітна якщо ніодимом по канті... Це вже був би абсурт, адже нікелеві покриття різні використовуються, і якщо написати що трішки магнітний готовий виріб, то вийде помилка, адже може виявитись не магнітна зовсім.
(25-06-2024, 11:40)numis-admin Написав(ла): Доброго!Вітаю !
Зробив спектральний аналіз.
Наскільки я розумію на початковому етапі заготовка із цинку.
Етап два заготовку покривають мідю.
Етап три заготовку покривають нікелем.
Зверніть увагу на зачищені сторонні монети проглядається залишок покриття із міді.
Покриття дійсно двошарове . Прошарок міді потрібен з двох причин . По перше , покрити цинковий сплав відразу нікелем дуже складно і мідь потрібна як технологічне проміжне покриття . По друге , в захисті монети вона вона грає більшу роль , ніж нікель .